Військовий експерт Олександр Мусієнко: За кілька тижнів у Росії почнуться серйозні проблеми з запасами ракет

10:51
22.04.2022

Військовий експерт Олександр Мусієнко: За кілька тижнів у Росії почнуться серйозні проблеми з запасами ракет

Керівник центру військово-політичних досліджень Олександр Мусієнко в інтерв’ю УНІАН розповів, як наступ росіян на Донбасі “розчарував” очікування експертів, як Україна налякала ворога знищенням флагмана ЧФ РФ “Москва” та вправним використанням своїх ППО, чи здобудемо ми перевагу в небі та чому у РФ неминуче почнуть вичерпуватись запаси зброї.

Як ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію на фронті? 

Наступ поступово розпочинався ще з кінця минулого тижня, коли ми бачили інтенсивний обстріл українських  позицій. Особливо, в районі Попасної та Рубіжного, Сєвєродонецька. І зараз ми бачимо, що російські війська намагаються прориватися по тому напрямку. Але там у них особливо успіху наразі немає.

Так само намагаються рухатися по лінії Ізюм – у бік Слов’янська, Святогірська та виходити на те, щоб з лінії Рубіжного та Слов’янська-Краматорська з’єднатися в одне кільце. Таким чином, намагатись взяти в оточення наше угруповання військ.

По лінії Маріуполя, зрозуміло, ситуація складна. Там героїчно чинять спротив і тримаються наші захисники.

Ще один напрямок — південь, де в районі Гуляйполя і Пологів російські війська також намагаються прориватися в бік сходу для того, щоб з’єднатись з угрупованням в районі Мар’їнки. Але там їх теж стримують.

Ще один загрозливий напрям на півдні – там, де російські військові не полишають спроб рухатися в бік Миколаєва й виходити на рубежі Дніпропетровської області. Але й там їм не дають цього зробити.

Чому саме так почався цей наступ? Тому що українські сили оборони доволі ефективно протидіють формуванню якраз цих з’єднань. Вони намагаються в принципі виявляти ланцюги й логістичне забезпечення, постачання боєкомплектів, розбивають їх і не дають російським силам повною мірою сформувати цей наступальний “Єдиний кулак”.

Чому ви вважаєте, що наступ відбувається не так, як очікувалось? Наскільки слабкішим він виглядає? 

Пригадайте заяви наших представників та західних партнерів. Наприклад, заяву голови МЗС Дмитра Кулеби про те, що це буде одна з найбільших битв з часів Другої світової війни, а також про те, що будуть танкові битви і так далі. На цей час ми поки що цього не спостерігаємо саме в такому сенсі.

Було усвідомлення такої “картинки”: Росія  починає рух великими танковими колонами по всім напрямках одночасно. І вони насправді намагаються проривати лінію оборони України, але, як виявилось, не можуть зробити це надзусиллями, кидаючи свої танкові колони в бій. ЗСУ зривають ці плани.

Водночас за інтенсивністю обстрілів і того, як противник завдає ударів, ця війна, мабуть, вже нагадує Другу світову.

Виходить, Росія поки що не атакує так, як очікувалось. Тобто, ситуація може погіршитись?

Я думаю, що найближчими днями ми можемо побачити ще більш загрозливу ситуацію, коли Росія дійсно буде намагатись кидати і танки, і збільшувати масштабні артилерійські обстріли. Ситуація може ще дещо загостритися. Але загалом, можна сказати, що наша оборона на сході й на півдні дуже правильно вибудувана. Адже ми не даємо противнику прориватися. Окрім того, я думаю, що ЗСУ створюють непогані плацдарми для переходу до контратак.

Існує думка, що для ефективного наступу сили однієї сторони мають у п’ять разів перевищувати сили противника. Чи вдалось Росії зібрати на Донбасі необхідні сили, щоб мати суттєву перевагу для наступу? 

Є різні оцінки. Треба сказати, що те, що вони збирають, та те, що вони ще можуть максимально зібрати, складається з того угруповання, яке було на сході та на півдні. Плюс – третина угруповання, яке залишилось з північного та Чернігівського напряму. А частково — це те, що росіяни  змогли перекинути з далекого сходу й невелика частина резервістів.

Загалом, весь контингент Росії, який зараз скерований на наступальні дії проти України, може складати від 55-ти до 75-ти тисяч російських військових. Ось така цифра є, але це точно не у п’ять разів більше українських сил. Це точно не та найбільша цифра, яка потрібна була Росії для наступу.

Усе це, по-перше, свідчить про те, що Росія вже втратила щонайменше одну третину свого угруповання, яким вона наступала на Україну 24 лютого. Тобто, як мінімум, 30% з того російського угруповання вже втрачено. Ці військові або загинули, або поранені, або взяті в полон.

По-друге, мобілізувати й надолужити свої втрати їм не вдається. Тож ту кількість військ, яку вони зараз збирають для цього “ударного кулака”, вони намагаються  формувати з того, що є. Їм це потрібно, аби досягти бодай якоїсь переваги, хоч би по одному з напрямів.

Перша хвиля широкомасштабного наступу Росії тривала трохи більше одного місяця й завершилась тим, що ВСУ розбили окупантів на півночі. Нову хвилю наступу вже прозвали Великою битвою за лівий берег. Якщо вважати 19 квітня початком другого етапу наступу, як гадаєте, як довго він може тривати?

Цей етап може затягнутись від двох до кількох тижнів. Може й до літа. Все буде залежати від того, наскільки українські сили оборони зможуть відкинути противника. І, якщо буде момент,  нагода та необхідність, вважаю, що командуванням може бути прийнято рішення про контрнаступальні дії по деяких напрямках. Наразі все залежить від того, як швидко ми зможемо завдати поразки російським силам. ЗСУ мають не дати росіянам можливості просуватись далі.

І мова не лише про схід, те саме слід зробити й на півдні. Попри те, що це складно, я вважаю, що у нас зараз є всі шанси завдати ворогу серйозної поразки і на сході, і на півдні.

А подальша ситуація буде залежати від того, чи  буде Росія готова йти на переговори на українських умовах або ж продовжуватиме кидати в Україну “гарматне м’ясо”.

Якщо жодної з поставлених Кремлем цілей під час цього наступу не вдасться досягти до 9 травня, як, на вашу думку, може діяти Росія?

Якщо вже нічого не підпадає під визначення путінського критерію перемоги, тоді вони можуть намагатись воювати і воювати ще. Допоки в них остаточно не закінчиться ресурс. Допоки вже не залишиться жодної спроможності — ані фінансової, ані військової.

Тому перемир’я може бути. Але якщо Росія не буде йти на українські умови, це перемир’я буде час від часу зриватися. І у такому разі конфлікт дійсно  буде тривати, поки у РФ остаточно не вичерпаються всі ресурси для ведення бойових дій.

За даними Генштабу ЗСУ, ворог продовжує часткове блокування міста Харкова. В новинах ми постійно бачимо нові й нові обстріли мирних районів. Які цілі Росія переслідує на цьому напрямку?

Окупанти намагаються взяти Харків в оточення, адже остерігаються, що звідти дуже успішно виходять наші сили для контратаки. Ми бачили, як ЗСУ дійсно ефективно відтискали противника. Можливо ворог також сприймає Харків як певний логістичний центр. Але навряд вони намагатимуться взяти місто. Харків укріплений, там потужні сили оборони. Тому я не думаю, що росіяни наважаться заходити безпосередньо в місто.

Водночас те, що росіяни підтягнули туди “ТОР”, С-300 та С-400 — цікавий нюанс, адже все це – засоби ППО. Це означає, що Росія так і не отримала переваги в повітрі за весь цей час.

Росіяни надзвичайно сильно налякані і стурбовані тією інформацією, що Україні нарощують допомогу. Зокрема, і в повітряній складовій.

Те, як вони реагують, виставляючи засоби протиповітряної оборони, може свідчити, що це – прикриття свого наземного контингенту. Росіяни остерігаються, що ми будемо їх знищувати з повітря. Також ППО необхідна, аби давати діяти своїй авіації. На Харківщині вони мають проблеми, адже ми все частіше чуємо про збиті там російські літаки.

Чим Росія наразі обстрілює Україну та які висновки можемо сьогодні зробити з того, які ракети вони використовують?

Є різні види ракет, які Росія наразі проти нас застосовує. Є балістичні ракети – це “Іскандери”. Є крилаті ракети класу “повiтря — земля”, які застосовуються авіацією з Чорного моря або з території Білорусі. Це ракети: “Х-29”, “Х-55″,”Х-555”, а також найдорожча з них — “Х-101”, яка здатна долати 5 тисяч кілометрів. Також є крилаті ракети “Калібр”, які запускаються  з Чорного моря. Є ще балістичні оперативно-тактичні ракети “Точка У”. Ну, і є звичайні бомби ФАП-3000, ФАП-1000, які скидаються авіацією. Саме від них надзвичайно постраждав Маріуполь.

А ще Росія не гребує забороненими видами боєприпасів, такими як фосфорні та касетні бомби, які спричиняють руйнування та жертви серед мирного населення.

Отже, якщо ми подивимось на ракетні обстріли, РФ дійсно намагається використовувати все, що в неї є. Але треба розуміти, що санкції їм зараз закривають доступ до всіх високоточних технологій. Зокрема, до чіпів, мікропроцесорів,  мікроприборів, необхідних для виробництва високоточної зброї.

Чи є підстави говорити про те, що у Росії почнуть вичерпуватись запаси ракет?

Звичайно. Запаси є запаси — їх треба поповнювати. Коли почне не вистачати технологій для поновлення ракетного запасу, обстрілів стане менше. Коли у них закінчаться запаси для виробництва, сектор ВПК з виробництва ракет почне дедалі деградувати. За деякими програмами він вже зараз надзвичайно зменшується. Думаю, в перспективі зменшиться ще більше. З  виробництвом гіперзвукової зброї та високоточної зброї у них будуть проблеми.

Поки що запаси є і росіяни намагаються їх використовувати. Як надовго вистачить цих запасів, залежить від інтенсивності обстрілів. На кілька тижнів, думаю, вистачить. А далі будуть серйозні проблеми. Як я вже сказав, запаси ракет будуть поступово вичерпуватись. А технології для виробництва нових чи модернізації існуючих їм вже “відрізають”.

Окупанти вже бережуть ракети. Адже там, де заводять свої сили ППО, вони намагаються не використовувати високоточні ракети. Росіяни залітають в наш повітряний простір і завдають ударів авіабомбами, які є набагато дешевшими й не вимагають високих технологій. І також там, де можуть, використовують “Точки-У”, а не “Іскандери”.

Видання The Guardian пише, що Росія може отримувати контрабандну зброю з Ірану для використання її в Україні.  Про що це говорить, якщо це виявиться правдою? 

Я не бачив підтвердження чи спростування цієї інформації. Але не виключаю, що вона може бути правдою. І якщо це так, то в Росії дійсно вже виникають проблеми з боєприпасами і вони просто змушені шукати альтернативні шляхи постачання. Не все, що у них є на складах — сучасне та готове до використання.

За інформацією Генштабу ЗСУ, Росія втрачає багато особового складу, в тому числі з “елітних” підрозділів. Ба більше, деякі російські військовослужбовці вже масово пишуть рапорти про відмову від участі у так званій спецоперації. Про що це нам говорить? 

Треба сказати, що моральний дух російської армії все більше падає, особливо на фоні великих втрат. В окупованому Криму ще від початку вторгнення була інформація про те, що 80% морської піхоти відмовилась воювати проти України. Зараз їх стає більше. Чому так?  Тому що Україна завдала грандіозної поразки Росії на морі, знищивши та потопивши крейсер “Москва”. Окрім того, Україна знищила десантний корабель “Саратов”.

На сьогодні у Росії відсутні потужності для виробництва та відновлення подібного типу кораблів. Також ці втрати мінімізували шанси РФ на висадку морського десанту в районі Одеси. Адже саме крейсер “Москва” мав би прикривати таку висадку, виконуючи функції ППО. Наразі в угруповання кораблів Чорноморського флоту відійшло від українського узбережжя на 200 кілометрів. Це означає, що вони злякалися.

З потопленням крейсера ми насправді отримали перевагу у Чорному морі. Так, на жаль, ще не отримали можливості повноцінно зняти російську блокаду з моря, але точно зміцнили позиції щодо захисту нашого берега. Ба більше, за словами генерала Залужного, зміцнення півдня України продовжується. Зокрема, за допомогою наших західних партнерів.

Уніан